Історичний поступ цивілізації XXI століття детермінують тенденції до глобалізації на рівні всіх сфер економічних взаємовідносин, суспільного буття, розробки і впровадження високих технологій, перегляду гуманітарної сфери, зокрема духовно-ціннісних орієнтирів. В умовах динамічних змін планетарного масштабу показником рівня науково-технічного розвитку і соціальної стабільності, економічного добробуту і державної безпеки країн стає людиноцентристський вимір, що гарантує відтворення інтелектуального потенціалу нації, повноцінний індивідуальний розвиток і багатоаспектну функціональність особистості через систему освіти.
Окреслення перспектив і нових завдань освіти України потребують коригування усталених норм, стандартів і процесів, що є характерними для освітнього середовища в напрямку їх модернізації. У Законі «Про освіту» (2017 р.), Концепції «Нова українська школа» (2016 р.), Законі «Про загальну середню освіту (2020 р.), галузевих нормативно-правових актах головними агентами змін визначаються педагоги, професійно-педагогічна діяльність яких в умовах перегляду змісту освіти з теоретичного на компетентнісний, трансформації традиційних підходів до організації освітнього процесу на інноваційні, пошуків варіативних форм і методів роботи, появи альтернативних освітніх закладів, набуває новаторського характеру.
Суспільна потреба в компетентних, ініціативних, авторитетних, усебічно освічених фахівцях, здатних до подальшого розвитку і самонавчання, духовного і професійного вдосконалення, навчання протягом життя актуалізує соціальне замовлення на підготовку педагогів нової генерації, які спроможні не лише до оволодіння сучасними інформаційними і педагогічними технологіями, але й до особистого діалогу з учнями та їх батьками в контексті педагогіки партнерства, професійно компетентних, свідомих у ставленні до обраної професії як творчої місії. Це зумовлює необхідність розвитку навичок проєктування професійно-педагогічної діяльності, формування широкого кола ключових компетентностей учительського фаху, спрямовує на пошуки ефективних шляхів удосконалення професійно-педагогічної підготовки, на створення умов, що стимулюють фахове зростання вчителів, узгодження між професійним самовизначенням і професійним відбором до системи педагогічної освіти.
Програма кваліфікаційного екзамену з «Педагогіки», з огляду на наведені вище міркування, має на меті визначення рівня сформованості системи професійних педагогічних компетенцій майбутніх педагогів з навчального курсу «Педагогіка».