ДОРОГИЙ МОЛОДИЙ КОЛЕГО, МАЙБУТНІЙ ПЕДАГОГ!
На рівні світової думки вирішення глобальних проблем суспільства безперечно пов’язується з подоланням цивілізаційних «розривів», зокрема: між орієнтацією освіти на засвоєння великого обсягу знань і бурхливим потоком нової інформації; між установкою на вузьку спеціалізацію та потребою в цілісному системному баченні світу; між традиційною освітою, розрахованою на відносно стабільну ситуацію, і стрімко змінюваним соціальним світом, у якому вже зараз живе нинішній школяр, зокрема, в умовах реформи загальної середньої освіти в Україні. А ти, колего, йдеш до нього в клас, ідеш для зустрічі, для розмови, з тим, щоб прожити з ним разом частину життя: свого й того одного, який сидить у класі за партою. Тебе чекає педагогічна практика. Зрозуміло, що вона є невід’ємною складовою професійної підготовки в ЗВО, а головне, що педагогічна практика – маленька частина твоєї неперервної освіти. Незаперечним є те, що одним зі шляхів неперервної освіти на всіх етапах фахового вдосконалення педагога є підготовка до самоосвіти, розвиток здатності до самовдосконалення, особистісного зростання та професійного становлення. Ти, майбутній учителю, маєш насамперед бути сам високорозвиненою особистістю через те, що на тебе покладається завдання щодо сприяння випереджального розвитку школи, в якій мають бути створені умови для становлення дитини як творця та проектувальника власного життя, оволодіння нею життєвою компетентністю. Підтвердженням цьому є давно вже висловлені міжнародним освітнім товариством ідеї щодо головної місії освіти, яка полягає в підготовці особистостей, здатних:
- знайти своє місце в житті з тим, щоб об’єднуватися;
- до самовираження з тим, щоб спілкуватися;
- розуміти світ, у якому вони живуть, із тим, щоб краще адаптуватися до нього;
- здобувати знання з тим, щоб самовдосконалюватися;
- бути критичними, щоб краще розуміти навколишнє середовище;
- зустрічатися для того, щоб більше ділитися між собою;
- займати активну позицію, щоб будувати кращий світ.
Наскільки ти, молодий колего, відчуваєш в собі сили відповісти на такі виклики ХХI століття? Для цього ти маєш бути добре підготовленим. А професійне становлення педагога має бути послідовним, відкритим у просторі й неперервним у часі процесом, який повинен забезпечувати кожному таке навчання, яке б дало йому можливість поглибити свою професійну кваліфікацію, виходячи з власних потреб і вимог суспільства, сприяти загальному широкому розвитку особистості.
Центральною категорією неперервної освіти є категорія розвитку особистості, людини як суб’єкта діяльності та спілкування, культури та моральності, відповідальності та громадянства. Метою неперервної освіти є постійний розвиток особистості в інтересах її самої та суспільства. Такий підхід долає межу між освітою як одноразовим завершеним актом та освітою як неперервним процесом. Освіта стає принципово неперервною як засіб розвитку суб’єктності особистості та як її життєво-змістовна мета. Цим створюються умови для подолання технократичної та авторитарної оцінки суспільних явищ, уникнення поглядів на людину як на елемент соціальної системи, який передбачає програмування.
Отже, твоя педагогічна практика – це випробування для тебе, твого учня та твого викладача на виявлення здатності кожного до включення та продовження процесу неперервної освіти. Твоя педагогічна практика стане успішною лише тоді, коли ти приймеш ідею, що у твоєму житті, діяльності немає жорсткого розподілу на те, коли особистість є суб’єктом, а коли вона є об’єктом навчання та взаємодії. У цьому контексті неперервана освіта є не особлива мета, а лише засіб для збереження в людині суб’єктності й цілісності, підтримки здатності особистості до самоактуалізації. За К. Роджерсом та А. Комбсом «самоактуалізована» особистість сприймає себе позитивно, відкрита до життєвих ситуацій, ухвалює рішення та діє незалежно, безпосередньо, поважає інших, здатна до спілкування, виявляє творчий підхід.
На завершення підкреслимо, що педагогічна практика в ЗВО покликана допомогти вихованню внутрішньої установки на педагогічну професію, заохоченню до педагогічної діяльності, формуванню педагогічних умінь і навичок в умовах, максимально наближених до професійної діяльності. Успішне вирішення навчально-виховних завдань потребує постійного аналізу своїх дій та саморефлексії, необхідних для більш усвідомленої самокорекції професійної підготовки на всіх етапах навчання в університеті. Педагогічна практика допомагає також розвитку пошукового, дослідницького інтересу, створює сприятливі умови для цілеспрямованої систематичної науково-дослідної роботи та є початком активного становлення майбутнього вчителя, який орієнтується на індивідуально-творчий стиль професійної діяльності.
На допомогу студентові пропонуємо результат колективної праці викладачів педагогічних дисциплін
НАСКРІЗНА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА: навч.-метод. посіб.:
3-е видання доповнене і перероблене. / за ред. А. А. Сбруєвої. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019. 336 с.